Правове регулювання у сфері адміністративних правопорушень здійснюється державою на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Посадові особи, уповноважені КУпАП складати протоколи про адміністративні правопорушення (у тому числі й поліцейські), під час своєї діяльності неодноразово стикаються з неправомірним закриттям судових проваджень, ініційованих для затвердження протоколів.
Так, постанова суду, якою закривається провадження у справі, має бути аргументованою та обґрунтованою лише на підставі ст. 247 КУпАП. Виходячи з розпоряджень зазначеної статті, підставами для закриття адміністративного провадження є:
1) відсутність події та складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, шістнадцятирічного віку;
3) неосудність такої особи;
4) вчинення правопорушення у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) анулювання акта, що встановлював адміністративну відповідальність;
7) закінчення термінів, у яких винна особа може бути притягнуто до відповідальності;
8) наявність за цим самим фактом рішення компетентного органу про адміністративне стягнення, постанови про закриття провадження або повідомлення про підозру в рамках кримінальної справи;
9) смерть особи, щодо якої було відкрито адміністративне провадження.
Проте, як показує практика, ухвала суду про закриття провадження не завжди відповідає положенням ст. 247 КУпАП.
Звичайно, всі ми віримо та сподіваємося, що розгляд судом справи про адміністративне правопорушення буде об’єктивним та неупередженим. Але в той же час при розгляді справи суддею варто враховувати людський фактор і, що не менш важливо, завантаженість самих районних судів, які розглядають більшість таких справ. Зазначені обставини можуть суттєво вплинути на правомірність того чи іншого рішення.
Як же бути, якщо посадова особа (зокрема і поліцейський) не згодна з ухвалою суду про закриття адміністративного провадження? Здавалося б, відповідь проста – слід оскаржити ухвалу в апеляційному порядку.
Враховуючи приписи КУпАП та судову практику, що склалася, домогтися правосуддя в апеляційному суді посадовій особі буде вкрай складно.
Спробуємо розібратися у суб’єктах апеляційного оскарження ухвали суду в рамках справи про адміністративне правопорушення. У силу умов ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягнута до такої відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим та його представником.
Також право на апеляційне оскарження має прокурор на підставі ч. 1 ст. 250 КУпАП. З умов зазначених статей, перелік суб’єктів оскарження обмежений. В наявності факт відсутності серед вищевказаних суб’єктів органу (посадової особи), який складав адміністративний протокол!
Судова практика також говорить про те, що апеляційний суд, швидше за все, залишить апеляційну скаргу посадової особи (можливо, поліцейського) без розгляду, відмовить у її прийнятті або поверне останню, посилаючись на ч. 2 ст. 294 КУпАП (постанова Апеляційного суду Сумської області від 28.07.2016 по справі № 578/602/16-п, постанова Апеляційного суду Київської області від 10.06.2016 по справі № 357/423/16, постанова Апеляційного суду Запорізької області від 17.11.2014 по справі №33/778/512/14).
Таким чином, констатуємо, що права органу або посадової особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, щодо оскарження постанови суду обмежені.
В свою чергу, слід зазначити, що сформована судова практика повністю відповідає положенням КУпАП, тому звинувачувати слід не суддів апеляційних судів, які лише виконують приписи Кодексу, а законодавця, який обмежив право посадової особи на оскарження ухвали суду першої інстанції.
На нашу думку, ч. 2 ст. 294 КУпАП необхідно доповнити та включити до положень цієї статті право органу або посадової особи, яка склала протокол, на апеляційне оскарження постанови суду. Такі зміни дадуть не лише процесуальну можливість судам змінити судову практику, що склалася, а й відновлять права органів або осіб (у тому числі і поліцейських), які складають протоколи про адміністративні правопорушення.
![]()
Богдан Масеха,
начальник відділу супроводу регіональної мережі Управління загальноправового забезпечення та позовної роботи Юридичного департаменту ПАТ «Діамантбанк».
Сергій Мазур,
провідний юрисконсульт відділу супроводу регіональної мережі Управління загальноправового забезпечення та позовної роботи Юридичного департаменту ПАТ «Діамантбанк».
http://jurliga.ligazakon.ua/news/2016/10/21/151900.htm#CommentsAddMPCache